Чонгар — село у Генічеському районі Херсонської області, що розташоване на однойменному перешийку між Кримом і материковою частиною України. Під час подій 2022 року Чонгар відіграв ключову роль у російській агресії проти України.
Розмінування адміністративного кордону між Кримом та Україною
Після анексії Криму росією у 2014 році українська сторона встановила мінно-вибухові загородження на адміністративному кордоні з окупованим півостровом. Мінні поля мали на меті перешкодити незаконному переміщенню людей і товарів, а також не допустити вторгнення російських військ.
23 лютого 2022 року, за кілька днів до повномасштабного вторгнення росії в Україну, українська армія приступила до розмінування Чонгарського перешийку. Цей крок був частиною плану по відведенню військ від лінії розмежування та уникненню непотрібних жертв серед мирного населення.
Версії та пояснення розмінування
Наразі існує кілька версій щодо мотивів, які спонукали Україну до розмінування Чонгара:
* Зниження ризику ескалації: Розмінування могло бути спробою знизити ризик початку повномасштабного конфлікту з росією, яка постійно звинувачувала Україну в провокаціях на адміністративному кордоні.
* Гуманітарні міркування: Місцеві жителі страждали через обмеження пересування, пов’язані з мінними полями. Розмінування дозволило їм вільно перетинати кордон для вирішення своїх нагальних потреб.
* Підготовка до оборони: З огляду на високу ймовірність вторгнення росії, Україна могла розмінувати Чонгар, щоб підготуватися до швидкого розгортання військ та техніки на півострові у разі нападу.
* Дезинформація та пропаганда: Деякі експерти вважають, що розмінування могло бути частиною української стратегії з дезінформації російського командування. Показуючи готовність до відведення військ, Україна могла створити помилкове враження слабкості та неготовності до бою, а потім дати відсіч російським агресорам.
Наслідки розмінування
Розмінування Чонгара мало значний вплив на подальші події:
* Полегшення просування російських військ: Відсутність мінних перешкод суттєво полегшила просування російських військ на південь України. Після вторгнення 24 лютого російські війська швидко захопили Чонгарський перешийок і продовжили наступ углиб Херсонської області.
* Гуманітарна криза: Захоплення Херсонської області російськими військами призвело до гуманітарної кризи. Місцеве населення зіткнулося з нестачею продовольства, води, ліків та інших важливих ресурсів.
* Зниження моралі української армії: Розмінування Чонгара за кілька днів до російського вторгнення деморалізувало частину українських військових. Це викликало сумніви щодо здатності української влади захистити країну від російської агресії.
* Посилення українського спротиву: Незважаючи на початкові успіхи російської армії, українські сили чинили жорсткий опір російським окупантам на півдні України. Місцеве населення активно підтримувало українських військових та забезпечувало їх розвідданими та іншими ресурсами.
Наразі Чонгар залишається під окупацією російських військ. Розмінування перешийку залишається предметом дискусій та аналізу, при цьому різні версії та наслідки цього кроку ще повністю не з’ясовані.
Запитання 1:
Чому було розміновано Чонгар до вторгнення росії у Херсонську область?
Відповідь:
Чонгар був розмінований для створення безперешкодного сухопутного коридору між окупованим Кримом та материковою Україною. Це необхідно було для наступних цілей:
- Швидке перекидання військ та техніки з Криму на материк.
- Забезпечення логістичного підкріплення російських військ, що наступали на Херсон.
- Встановлення контролю над Північно-Кримським каналом, який постачав воду на Кримський півострів.
Запитання 2:
Хто здійснив розмінування Чонгара?
Відповідь:
Розмінування Чонгара було здійснено підрозділами російської армії та спецслужб, які перебували в Криму після його анексії в 2014 році. Російські сапери вилучили вибухонебезпечні предмети з мінних полів та забезпечили безпечний прохід для російських військ.
Запитання 3:
Чи було розмінування Чонгара сюрпризом для української сторони?
Відповідь:
Ні, розвідка Збройних сил України отримала інформацію про плани розмінування Чонгара до початку російського вторгнення. Однак українські війська не змогли запобігти розмінуванню через відсутність можливості нанести удари по російських позиціях у Криму.
Запитання 4:
Які були наслідки розмінування Чонгара для Херсонської області?
Відповідь:
Розмінування Чонгара мало значні наслідки для Херсонської області:
- Воно дозволило російським військам швидко захопити контроль над значною частиною регіону, включаючи місто Херсон.
- Створило загрозу для інших міст і стратегічних об'єктів Півдня України.
- Фактично відрізало півострів від решти країни та створило гуманітарну кризу для місцевого населення.
Запитання 5:
Чому Україна не розмінувала Чонгар раніше для власної оборони?
Відповідь:
До анексії Криму в 2014 році Чонгар був важливим містком для постачання прісної води з материкової України на Кримський півострів. Розмінування Чонгара українською стороною могло призвести до загострення напруги та ризику воєнних дій з росією, яка вже окупувала Крим. Крім того, розмінування могло відкрити дорогу для неконтрольованого перетину кордону з боку незаконних збройних формувань і кримінальних елементів.
