Реєстратори розрахункових операцій (РРО) та Програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО)
Згідно із законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, суб’єкти господарювання, які проводять розрахункові операції за товари (послуги) із застосуванням готівки, зобов’язані застосовувати РРО або ПРРО.
РРО (реєстратор розрахункових операцій) – це спеціальний електронний пристрій, який використовується для реєстрації та обліку розрахункових операцій в електронних контрольній стрічці (ЕКЛЗ). РРО мають встановлену та запрограмовану фіскальну пам’ять, захищену від корегування та копіювання.
ПРРО (програмний реєстратор розрахункових операцій) – це програмний продукт, який встановлюється на фіскальному сервері Державної податкової служби України та дозволяє реєструвати та обліковувати розрахункові операції. ПРРО не має фізичного втілення та не потребує встановлення додаткових пристроїв.
Основні відмінності між РРО та ПРРО:
* Форма існування: РРО – фізичний пристрій, ПРРО – програмне забезпечення.
* Носій зберігання даних: РРО – ЕКЛЗ, ПРРО – сервер ДПС.
* Застосування: РРО – автономний пристрій, ПРРО – використання через спеціалізований програмний інтерфейс.
* Можливість модернізації: РРО – обмежена, ПРРО – регулярне оновлення.
* Вартість: РРО – вища за вартість ПРРО.
* Зручність використання: ПРРО – більш зручні в експлуатації, ніж РРО.
* Автономність: РРО – автономні пристрої, ПРРО – залежать від підключення до мережі Інтернет.
* Захист даних: РРО мають високий рівень захисту даних, ПРРО – захист даних забезпечується сервером ДПС.
* Обмеження на кількість торговельних точок: РРО – обмежена кількість торговельних точок, ПРРО – необмежена кількість.
Переваги РРО:
* Високий рівень захисту даних.
* Автономність роботи.
* Пристосованість до роботи на виїзді.
Переваги ПРРО:
* Низька вартість.
* Зручність у використанні.
* Необмежена кількість торговельних точок.
* Можливість модернізації.
Порядок застосування РРО та ПРРО:
Суб’єкт господарювання, який планує використовувати РРО або ПРРО, повинен:
* Отримати податковий номер.
* Зареєструвати РРО або ПРРО в органах ДПС.
* Ввести в експлуатацію РРО або ПРРО.
* Використовувати РРО або ПРРО при здійсненні розрахункових операцій.
* Зберігати фіскальні звітні чеки протягом встановленого терміну.
Застосування РРО або ПРРО допомагає забезпечити контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог податкового законодавства, запобігати ухиленням від оподаткування та захищати права споживачів.
Питання 1: У чому полягає основна відмінність між РРО та ПРРО?
Відповідь: ПРРО (програмний реєстратор розрахункових операцій) – це програмне забезпечення, встановлене на комп’ютері, смартфоні чи планшеті, що виконує функції РРО. На відміну від класичного РРО, який є фізичним пристроєм, ПРРО працює в електронному вигляді.
Питання 2: Які переваги використання ПРРО перед РРО?
Відповідь: ПРРО має ряд переваг над РРО:
- Зручність: ПРРО можна використовувати на різних пристроях, що забезпечує мобільність і гнучкість.
- Економія коштів: ПРРО значно дешевше в придбанні та обслуговуванні, ніж РРО.
- Оновлення: Програмне забезпечення ПРРО регулярно оновлюється, додаються нові функції та виправляються помилки.
Питання 3: Як реєструвати ПРРО та РРО?
Відповідь: Для реєстрації ПРРО необхідно звернутися до податкової служби через її онлайн-сервіс або подати відповідну заяву до центру обслуговування платників податків. Реєстрація РРО здійснюється в органах Державної податкової служби за місцем податкового обліку платника.
Питання 4: Які документи потрібні для реєстрації ПРРО або РРО?
Відповідь: Для реєстрації ПРРО або РРО необхідні такі документи:
- Заява встановленої форми;
- Копія паспорта реєстратора (або іншого документа, що посвідчує особу);
- Копія ідентифікаційного коду реєстратора;
- Документи, що підтверджують місце проведення розрахункових операцій (наприклад, договір оренди або документ на право власності).
Питання 5: Чи є обов’язковим використовувати ПРРО або РРО для всіх суб’єктів господарювання?
Відповідь: Обов’язок використовувати ПРРО або РРО залежить від обсягу доходу суб’єкта господарювання та сфери його діяльності. З 1 січня 2023 року ПРРО або РРО зобов’язані використовувати всі платники єдиного податку 2, 3 та 4 груп, а також суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, ресторанного господарства, надання послуг та ін. Детальний перелік осіб, які повинні використовувати ПРРО або РРО, можна знайти в законодавчих актах України.
