Договір є реальним, якщо його укладення відбувається одночасно з передачею майна або виконанням робіт чи послуг, передбачених цим договором. Тобто, на відміну від консенсуальних договорів, реальні договори набувають юридичної сили не з моменту досягнення згоди сторін про всі істотні умови договору, а з моменту фактичної передачі майна або виконання робіт чи послуг.
Реальні договори мають низку особливостей:
- Після їх укладення сторони не мають права вимагати їх виконання до фактичної передачі майна або виконання робіт чи послуг.
- Вони можуть укладатися як у письмовій, так і в усній формі. Однак, якщо договір передбачає передачу майна вартістю понад одну неоподатковану мінімальну заробітну плату, він має бути укладений у письмовій формі.
- Вони не можуть бути розірвані в односторонньому порядку. Для розірвання реального договору потрібна згода всіх його сторін.
До реальних договорів належать:
- Договір позики. За цим договором одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути отримане в тій же кількості та якості.
- Договір зберігання. За цим договором одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати передане їй другою стороною (поклажодавцем) майно, а поклажодавець зобов'язується сплатити за зберігання.
- Договір перевезення. За цим договором одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити вантаж, який передала їй друга сторона (відправник), до пункту призначення та видати його особі, зазначеній відправником (одержувачу), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення.
- Договір підряду. За цим договором одна сторона (підрядник) зобов'язується виконати визначену роботу, а друга сторона (замовник) зобов'язується оплатити цю роботу.
Реальні договори широко використовуються в практиці господарської діяльності, оскільки вони забезпечують більш надійне виконання сторонами своїх зобов'язань.
Реальний договір
Реальним називають договір, для укладення якого потрібне не лише досягнення згоди сторін, а й вчинення певних дій, передбачених законом або договором. Ці дії можуть полягати у передачі майна, виконанні роботи або наданні послуги.
Умови реального договору повинні включати:
- умови про предмет договору;
- умови про ціну;
- умови про строк передачі предмета договору;
- умови про місце виконання договору;
- інші умови, визначені законом або сторонами договору.
Реальні договори часто використовуються в торговій практиці, наприклад, для купівлі-продажу товарів, надання послуг. Для укладення таких договорів необхідно передати відповідний предмет або здійснити передбачені дії. Лише після передачі предмета або виконання дій договір вважається укладеним. Зокрема, у договорі купівлі-продажу реальним елементом є передача товару від продавця до покупця.
На відміну від реальних договорів, для укладення консенсуальних договорів достатньо лише досягнення згоди сторін. Вони вважаються укладеними вже з моменту узгодження їхніх істотних умов. До консенсуальних договорів відносять, наприклад, договір оренди, договір підряду, договір позики.
Юридичні наслідки невиконання зобов'язань за реальним договором залежать від умов договору та положень чинного законодавства. Як правило, за порушення договору передбачається відповідальність у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки або розірвання договору.
Реальні договори є одним з видів цивільно-правових договорів, що широко використовуються в господарській діяльності. Для їх укладення, крім досягнення згоди сторін, потрібне вчинення визначених законом або договором дій, пов'язаних з передачею предмета договору або виконанням певних робіт чи наданням послуг. Розрізнення реальних договорів від консенсуальних має практичне значення для визначення моменту укладення договору і виникнення правових наслідків з ним пов'язаних.
Думки експертів
Автор: Андрій Макаров, доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
Реальний договір – це вид цивільно-правового договору, обов’язки за яким у сторін виникають з моменту передання речі, яка є предметом договору. До укладення реального договору сторони мають право відступити від переговорів і не встановлювати договірних правовідносин.
На відміну від консенсуальних договорів, які вважаються укладеними з моменту досягнення згоди сторін щодо всіх істотних умов (ст. 638 ЦК України), реальні договори набувають чинності тільки з моменту фактичної передачі речі від однієї особи до іншої. До цього моменту домовленість сторін не породжує юридичних наслідків.
Особливості реального договору
- Виникнення обов’язків у сторін пов’язане з фактом передачі речі (наприклад, передача товару в договорі купівлі-продажу, грошей у договорі позики, речі на зберігання у договорі зберігання).
- До моменту передачі речі договір вважається неукладеним, навіть якщо сторони домовилися про його умови.
- Сторони мають право відмовитися від укладення договору до моменту передачі речі без будь-яких негативних наслідків.
Види реальних договорів
Цивільним законодавством передбачено шість видів реальних договорів:
- Договір позики (ст. 1046 ЦК України)
- Договір позики з цільовим використанням (ст. 1047 ЦК України)
- Договір зберігання (ст. 936 ЦК України)
- Договір доручення, в якому предмет доручення передається від довірителя до повіреного (ст. 1000 ЦК України)
- Договір довічного утримання (догляд і нагляд) (ст. 744 ЦК України)
- Договір ренти (ст. 732 ЦК України)
Важливо зазначити, що:
- Законодавство може прямо встановлювати, що договір є реальним (наприклад, договір позики, договір зберігання).
- У разі, якщо в законі прямо не зазначено, що договір є реальним, він вважається консенсуальним (укладається з моменту досягнення згоди щодо всіх істотних умов).
- Договір, який за своєю природою є консенсуальним, може стати реальним, якщо сторони встановлять додаткову умову про те, що його обов’язки виникають з моменту передачі речі.
Відповіді на питання
Питання 1: Що таке реальний договір?
Відповідь: Реальний договір – це такий договір, умови якого вважаються укладеними і набувають чинності лише з моменту передачі речі. Тобто, на відміну від консенсуального договору, який вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторін, для реальності договору необхідне фактичне виконання зобов'язання передати річ.
Питання 2: Які види реальних договорів є?
Відповідь: Найпоширенішими видами реальних договорів є:
- Договір позики – передача грошей або інших речей, що визначаються родовими ознаками, під повернення через певний або невизначений строк
- Договір зберігання – передача речі для безоплатного зберігання
- Договір безпроцентної позики (commendum) – передача будь-якої речі в позику без стягнення відсотків
Питання 3: Які наслідки укладення реального договору?
Відповідь: Укладання реального договору має такі наслідки:
- Договір набуває чинності з моменту передачі речі
- Право вимоги передачі речі за консенсуальним договором перетворюється на вимогу виконати зобов'язання за реальним договором
- Договір може бути розірваний з моменту вилучення речі
Питання 4: У чому різниця між реальним договором і консенсуальним договором?
Відповідь: Основна відмінність між реальним і консенсуальним договором полягає в тому, що:
- Реальний договір вважається укладеним з моменту передачі речі, а консенсуальний – з моменту досягнення згоди сторін
- Для укладення реального договору необхідне фактичне виконання зобов'язання передати річ, а для консенсуального договору достатньо волевиявлення сторін
Питання 5: Чи можуть реальні договори укладатися усно?
Відповідь: Так, реальні договори можуть укладатися як усно, так і письмово. Однак слід враховувати, що якщо сума договору перевищує встановлену законом суму (наразі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), або якщо договір укладається з фізичною особою – підприємцем, він повинен бути укладений у письмовій формі для уникнення проблем з доказовою базою.
