Вступ: ІHR (International Health Regulations), або Міжнародні здоров'яні норми, є ключовим інструментом в управлінні інтернаціональною співпрацею з метою запобігання та контролю поширення хвороб. Це єдиний міжнародний юридичний документ, що врегулює діяльність у сфері здоров'я, спрямований на надання захисту громадському здоров'ю в умовах міжнародних загроз.
1. Призначення та історія IHR
Призначення: IHR були прийняті з метою забезпечення спроможності держав у виявленні, оцінці, повідомленні та відповіді на загрози громадському здоров'ю, що можуть перетинати межі країн. Їх підтримка іноземних партнерів є важливим чинником в розвитку національних систем обладнання та реагування на надзвичайні ситуації.
Історія: IHR були затверджені Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) в 1969 році і були повністю переглянуті у 2005 році після пандемії синдрому гострого загострення дихальних інфекцій (SARS). Головними змінами у новому перегляді було розширення обсягу надзвичайних ситуацій, які підлягають повідомленню, включення інформаційних технологій у процедуру повідомлення та уточнення організаційних засад співпраці.
2. Основні принципи IHR
1. Відповідальність держави: Кожна держава-учасниця має зобов'язання розвивати та зміцнювати свої засоби обладнання та реагування на надзвичайні ситуації та забезпечувати наявність ефективної системи нагляду за громадським здоров'ям.
2. Доступність звітності: Держави-учасниці зобов'язані швидко обмінюватися достовірною інформацією про загрози громадському здоров'ю, що можуть мати міжнародне поширення.
3. Ненарокомність та обмеження для торговельних та міграційних заборон: При прийнятті заходів щодо запобігання та контролю захворювань, держави-учасниці повинні діяти відповідно до науково обгрунтованих міркувань та не завдаючи непропорційного пошкодження міжнародній торгівлі та економічному розвитку.
3. Зобов’язання україни за IHR
Надання інформації: Україна має зобов'язання повідомляти ВООЗ про загрози громадському здоров'ю згідно з IHR. Це включає екстрену звітність про надзвичайні ситуації, що становлять загрозу для громадського здоров'я, а також щоденну відправку інформації про щеплення та стан обороноздатності.
4. Вплив COVID-19 на IHR
1. Зміна пріоритетів: COVID-19 викликав значні зрушення в імплементації IHR, адже багато країн навеликій мірі зосередилися на боротьбі з пандемією, призупинивши або обмеживши інші здоров'яні заходи.
2. Ухвалення нових правил: ВООЗ швидко реагувала на надзвичайну ситуацію, пов'язану з COVID-19, шляхом ухвалення нових рекомендацій та інструкцій щодо повідомлення та реагування на подібні загрози.
5. Часто задавані запитання про IHR
- Які санкції можуть бути за невиконання IHR?
- Які хвороби підлягають повідомленню згідно з IHR?
- Як IHR сприяють управлінню надзвичайними ситуаціями в україні?
- Як розпізнати, коли надзвичайна ситуація потребує повідомлення згідно з IHR?
- Чи є можливість змінити IHR?
Висновок: IHR є основним інструментом управління міжнародною співпрацею для запобігання та контролю хвороб. Розвиток системи обладнання та реагування на надзвичайні ситуації, а також оперативна обмін інформацією – ключові аспекти успіху реалізації IHR. Запитання, часто ставлені з приводу IHR, свідчать про зацікавленість громади у реалізації цих норм та їх впливу на громадське здоров'я.
Питання:
- Які основні зони діяльності IHR?
- Як IHR впливають на подорожі?
- Які були головні зміни у прийнятті IHR у 2005 році?
- Чи успішні IHR у запобіганні світовим епідеміям?
- Як IHR допомагають україні вражати на надзвичайні ситуації у сфері здоров’я?
