Монастирська сотня: Гетьманська спадщина Прилуцького полку
Монастирська сотня, також відома як Монастирищенська, є важливою частиною історичної спадщини Прилуцького полку Гетьманської України. Заснована в 1648 році, ця адміністративно-територіальна одиниця залишалася важливим центром політичного, соціального та культурного життя регіону до 1782 року.
Історія Монастирської сотні
Історія Монастирської сотні сягає корінням у бурхливий період українського козацтва. Під час Національно-визвольної війни (1648-1657) цей регіон став важливим осередком повстанського руху. У 1648 році, після перемоги повстанців над польськими військами під Жовтими Водами та Корсунем, гетьман Богдан Хмельницький видав універсал, згідно з яким Монастирище отримало статус сотенного містечка.
Після Переяславської ради (1654), яка встановила протекторат Московського царства над Гетьманщиною, Монастирська сотня стала частиною Прилуцького полку. Полковник полку, що призначався гетьманом, мав владу над військовими, адміністративними та судовими справами сотні.
Центр соціального та культурного життя
Монастирище, центр Монастирської сотні, було важливим центром соціального та культурного життя регіону. Тут було розташовано багато церков, монастирів та навчальних закладів. Найвідомішим з них був Мгарський Спасо-Преображенський монастир, заснований у XVI столітті. Монастир був важливим центром освіти та культури, тут діяла школа, де навчалися діти козацької старшини та заможних міщан.
Адміністративно-територіальний устрій
Монастирська сотня складалася з кількох десятків населених пунктів, включаючи містечка, села та хутори. Сотений отаман, що обирався козаками, був відповідальний за управління сотнею. Він очолював сотенний уряд, який складався з писаря, осавула, хорунжого та інших посадових осіб.
Скасування Монастирської сотні
У 1782 році, під час правління російської імператриці Катерини II, Монастирська сотня, як і всі інші адміністративно-територіальні одиниці Гетьманщини, була скасована. Ця реформа була частиною політики російського уряду з ліквідації автономії Гетьманщини та її повної інтеграції в Російську імперію.
Висновок
Монастирська сотня, і особливо Монастирище, були важливими центрами політичного, соціального та культурного життя Прилуцького полку Гетьманської України. Скасування сотні в 1782 році ознаменувало кінець козацького самоврядування та початок нового періоду в історії регіону.
Часті запитання
- Коли була заснована Монастирська сотня?
Монастирська сотня була заснована в 1648 році.
- Яким був центр Монастирської сотні?
Центром Монастирської сотні було містечко Монастирище.
- Хто керував Монастирською сотнею?
Монастирською сотнею керував сотенний отаман, що обирався козаками.
- Яка роль була у Мгарського Спасо-Преображенського монастиря?
Мгарський Спасо-Преображенський монастир був важливим центром освіти та культури, тут діяла школа, де навчалися діти козацької старшини та заможних міщан.
- Коли була скасована Монастирська сотня?
Монастирська сотня була скасована в 1782 році.