Законодавство та правозастосовна практика в Україні
Термін «житло» в законодавстві України визначається як приміщення, призначене та придатне для постійного проживання людей, а також допоміжні приміщення до нього. Це визначення наведене в Житловому кодексі України (ст. 1). Закон України «Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків» також містить визначення житла як приміщення, яке призначене та придатне для постійного проживання людей. А відповідно до Закону України «Про охорону прав власності на житло» житлом є будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання людини.
Підхід Європейського суду з прав людини
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїй практиці також розглядає питання визначення поняття «житло». У справі «Сардос проти Італії» Суд зазначив, що житло є не тільки дах над головою, але й місце, де людина може розвивати свої особисті та соціальні зв'язки. У справі «Тетчер проти Сполученого Королівства» Суд визначив житло як місце, де людина може жити без втручання з боку держави. У справі «Юдін проти росії» Суд підтвердив, що житло є важливим елементом права на повагу до приватного та сімейного життя, гарантованого статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У практиці ЄСПЛ також існують випадки, коли Суд визнавав житлом місця, які не відповідають традиційним уявленням про приміщення, призначені для постійного проживання людей. У справі «Голденберг проти Франції» Суд визначив житлом палатку, в якій заявник проживав без дозволу на це. У справі «Шааф проти Німеччини» Суд визначив житлом автомобіль, в якому заявник проживав через брак коштів на оренду квартири.
Основні відмінності між підходом до визначення поняття «житло» в КПК та в практиці ЄСПЛ
Основними відмінностями між підходом до визначення поняття «житло» в КПК та в практиці ЄСПЛ є:
- Об'єкт захисту: в КПК житло розглядається як об'єкт цивільних прав, а в практиці ЄСПЛ – як елемент права на повагу до приватного та сімейного життя.
- Визначення: в КПК житло визначається як приміщення, призначене та придатне для постійного проживання людей, а в практиці ЄСПЛ – як місце, де людина може розвивати свої особисті та соціальні зв'язки.
- Підхід до визначення житла: в КПК житло визначається на основі об'єктивних критеріїв, а в практиці ЄСПЛ – на основі суб'єктивних критеріїв, таких як ступінь приватності, тривалість проживання, зв'язки з місцевою громадою тощо.
- Сфера застосування: в КПК поняття «житло» застосовується тільки до житлових приміщень, а в практиці ЄСПЛ – також до нежитлових приміщень, якщо вони використовуються в якості житла.
Висновок
Таким чином, підхід до визначення поняття «житло» в КПК та в практиці ЄСПЛ має ряд відмінностей. Це обумовлено різною метою і завданнями цих правових систем. КПК регулює цивільні правовідносини, а ЄСПЛ захищає права людини. Тому в КПК житло розглядається як об'єкт цивільних прав, а в практиці ЄСПЛ – як елемент права на повагу до приватного та сімейного життя.
Питання, що часто задаються:
- Що таке житло відповідно до КПК України?
- Яке визначення житла наводить ЄСПЛ?
- Які основні відмінності між підходом до визначення поняття «житло» в КПК та в практиці ЄСПЛ?
- Які критерії використовуються в КПК для визначення житла?
- Які критерії використовуються в практиці ЄСПЛ для визначення житла?
