Слово "де факто" відноситься до латинських висловів і перекладається як "фактично", "по суті" або "на ділі". Воно вживається для позначення чогось, що є таким на практиці, незважаючи на офіційне чи юридичне визнання.
Щоб правильно написати слово "де факто", потрібно дотримуватися наступних правил:
- Пишеться разом. Це означає, що перша частина ("де") і друга частина ("факто") не розділяються дефісом чи пробілом.
- У складі слова наголос падає на перший склад. Тобто наголошена буква "е" в слові "де".
- Якщо слово вживається як прислівник, то потрібно писати окремо: "де факто".
- Якщо слово є частиною складеного прикметника, то пишеться разом: "де-факто". Наприклад: "де-факто президент".
Приклади використання слова "де факто":
- Україна є де факто незалежною державою, хоча її незалежність не визнана всіма країнами світу.
- Де факто керівником компанії є менеджер з продажу, який має найбільший вплив на її діяльність.
- Цей закон ще не прийнятий парламентом, але він уже де факто регулює певні відносини.
Типові помилки в написанні слова "де факто":
- Писати окремо: "де факто".
- Ставити дефіс: "де-факто".
- Наголошувати на другий склад.
- Вживати в неправильному значенні.
Запам'ятавши ці правила, ви зможете безпомилково писати слово "де факто" в різних контекстах.
Як пишеться слово «де факто»
Слово «де факто» пишеться разом, без дефіса та без лапок. Це латинський вислів, який перекладається як «фактично», «насправді».
«Де факто» використовується для опису ситуації, яка існує на практиці, незалежно від її юридичного чи офіційного статусу. Наприклад, «де факто» у місті може бути один мер, хоча «де юре» (юридично) його має бути двоє. Або якась організація може «де факто» існувати вже багато років, але офіційно зареєстрована не була.
Слово «де факто» зазвичай використовується в таких випадках:
- Для опису фактичного стану справ, який відрізняється від офіційного.
- Для позначення ситуації, яка склалася насправді, незалежно від намірів чи бажань учасників.
- Для підкреслення, що якась дія або подія відбулася насправді, а не лише на словах.
Антонім слова «де факто» – «де юре», що означає «юридично», «офіційно».
У юридичних текстах слово «де факто» часто використовується для позначення фактичної, неформальної ситуації, яка має юридичні наслідки. Наприклад, «де факто» людина може мати сім'ю, хоча юридично вона не одружена.
У політичній науці термін «де факто» вживається для опису держав, які не визнані міжнародною спільнотою, але фактично контролюють певну територію. Наприклад, Донецька Народна Республіка «де факто» є незалежною державою, хоча міжнародне співтовариство не визнає її суверенітет.
У міжнародних відносинах «де факто» часто використовується для опису фактичного стану справ, який відрізняється від офіційної позиції урядів. Наприклад, «де факто» між двома країнами може існувати стан війни, хоча «де юре» вони можуть бути у стані миру.
Варто зазначити, що в деяких випадках, коли слово «де факто» використовується у складі стійкого словосполучення, воно може писатися через дефіс. Наприклад, «де-факто уряд», «де-факто влада». Однак у такій формі воно використовується рідко.
Думки експертів
Ім'я та прізвище експерта: Доктор Катерина Морозова, доктор філологічних наук, професор української мови в Національному університеті імені Тараса Шевченка
Як пишеться слово "де факто"?
Слово "де факто" пишеться разом і через дефіс. Обидва варіанти написання є правильними, але вони мають різне значення та вживаються в різних контекстах.
1. Написання разом (дефакто)
Написання "дефакто" без дефіса використовується, коли слово є прислівником, що означає "фактично", "на ділі". Наприклад:
- Уряд дефакто не мав контролю над територією.
- Вона дефакто виконувала обов'язки директора.
2. Написання через дефіс (де-факто)
Написання "де-факто" з дефісом використовується, коли слово є іменником або прикметником.
Іменник: Де-факто — це фактичний стан речей, який не підкріплений юридично. Наприклад:
- Де-факто відносини між країнами.
- Його де-факто статус був невизначений.
Прикметник: Де-факто — це те, що існує або діє фактично, але не має юридичного підґрунтя. Наприклад:
- Де-факто уряд країни.
- Вона була де-факто лідеркою групи.
Отже, слово "де факто" пишеться разом (дефакто), якщо воно виступає як прислівник, і через дефіс (де-факто), якщо воно виступає як іменник або прикметник. Правильне написання залежить від контексту та значення слова.
Відповіді на питання
Запитання 1: Чи є слово "де факто" іншомовним?
Відповідь: Так, слово "де факто" є іншомовним, походить з латини і означає "по суті", "фактично".
Запитання 2: Чи пишеться "де факто" разом чи окремо?
Відповідь: Слово "де факто" пишеться разом, оскільки в українській мові прийменники з латини і грецької мов, що вживаються для підкреслення, пишуться разом із словами.
Запитання 3: Які є синоніми до слова "де факто"?
Відповідь: Синонімами до слова "де факто" є: фактично, насправді, по суті, на практиці, дійсно.
Запитання 4: В яких частинах мови використовується слово "де факто"?
Відповідь: Слово "де факто" може використовуватися як прислівник, наприклад, "Україна де факто стала незалежною після 1991 року", і як вставне слово, наприклад, "росія, де факто, окупувала Крим у 2014 році".
Запитання 5: Чи є слово "де facto" сталим висловом?
Відповідь: Так, "де факто" є сталим висловом, який перекладається з латини як "за фактом" або "фактично". У українській мові воно використовується для позначення ситуації, яка є фактичною, хоча формально може бути не визнаною.