Вотчина в Русі-Україні
Визначення
Вотчина — це форма земельного володіння у середньовічній Русі-Україні, яка характеризувалася спадковою передачею землі всередині родини. Вона належала до власників, які мали право повністю розпоряджатися своїми володіннями, зокрема, продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду та інше.
Історичні корені
Поняття вотчини сформувалося в Київській Русі в процесі роздачі князями своїм дружинникам земель у тимчасове користування (помістя). З часом деякі дружинники перетворили свої помістя на спадкові вотчини. Цьому сприяло послаблення центральної влади, розростання вотчинного господарства та феодалізація суспільства.
Правове оформлення
Правове оформлення вотчинного володіння почалося за часів Ярослава Мудрого. У Руській Правді було закріплено принцип спадковості, який гарантував передачу вотчини від батька до сина. Однак правові норми щодо вотчин були дещо розпливчастими. До XIII–XIV ст. було поширене поділення вотчини між синами, що призводило до її роздроблення та виникнення нових, менших вотчин.
Внутрішня організація
Вотчина складалася з господарського центру — феодального замку (городища) — та прилеглих до нього земельних угідь. Основним заняттям вотчинників було сільське господарство. Працю на землі виконували залежні селяни (кмети), які перебували у феодальній залежності від власників вотчини.
Соціальна роль вотчини
Вотчини відігравали важливу роль у соціально-економічному житті Русі-України. Вони були економічною базою для феодальних родин, а також основою для формування територіальних князівств. Крім того, вотчини мали значний політичний вплив, оскільки їх власники часто обіймали високі посади при дворах князів.
Катеорії власників вотчини
У Русі-Україні вотчинами володіли різні категорії населення, серед яких:
* Князі: їхні вотчини складали основу княжого домену.
* Бояри: це була найбільша категорія вотчинників, яка формувалася з представників дружини великих князів та місцевої знаті.
* Монастирі: вони отримували землі від князів у вічне користування, і ці землі ставали монастирськими вотчинами.
* Церковні ієрархи: єпископи та митрополити володіли обширними вотчинами, які слугували джерелом їх доходів та матеріально забезпечували церковні установи.
Значення вотчини
Вотчина мала важливе значення для розвитку Русі-України. Вона сприяла:
* Феодалізації суспільства та утвердженню великого землевласництва.
* Формуванню державності та зміцненню влади князів.
* Розширенню території Русі-України та освоєнню нових земель.
* Збагаченню феодальної аристократії та розвитку торгівлі та ремесел.
Занепад вотчинного володіння
У XIII–XIV ст. вотчинне володіння в Русі-Україні поступово почало занепадати. Причинами цього були:
* Монгольська навала та встановлення монголо-татарського ярма, яке призвело до руйнування багатьох вотчин.
* Складання великих князівств, у яких влада князів посилилася, а вотчинники втрачали свою політичну незалежність.
* Формування нових форм землевласництва, таких як велике помісне землеволодіння, яке привласнювало вотчинні землі.
Рештки вотчинного володіння збереглися в Україні до XVIII ст. у вигляді так званих родових маєтків.
5 запитань про вотчину в Русі-Україні та відповіді на них:
1. Що таке вотчина?
Вотчина – це земельна власність, що передається у спадок від батька до сина. У Русі-Україні вотчина була основною формою земельного володіння, яка виникала внаслідок роздачі земель князями своїм дружинникам за службу.
2. Хто в Русі-Україні володів вотчинами?
Вотчинами володіли князі, бояри, монастирі та церкви. Князі володіли найбільшими вотчинами, які становили їхню особисту власність і передавалися у спадок. Бояри мали менші вотчини, які також передавалися у спадок. Монастирі та церкви володіли вотчинами, які дарувалися їм князями та боярами.
3. Як передавалася вотчина у спадок?
Вотчина передавалася від батька до старшого сина, а якщо синів не було – до брата. Якщо не було спадкоємців чоловічої статі, вотчина переходила до держави.
4. Які були права власників вотчин?
Власники вотчин мали право вільно користуватися землею, передавати її у спадок, продавати або дарувати. Вони також мали право збирати податки та відправляти правосуддя на своїй території.
5. Як вотчина впливала на суспільний устрій Русі-України?
Вотчина сприяла формуванню соціальної ієрархії в Русі-Україні. Власники вотчин мали значну економічну та політичну владу, що призводило до розшарування суспільства на багатих землевласників і бідних селян. Вотчина також стала одним із факторів, що вплинули на політичну нестабільність у Русі-Україні, оскільки князі часто воювали за вотчини сусідів.
