Сполучники і сполучні слова – це частини мови, які мають схожі функції – поєднувати частини речення або речення між собою. Однак між ними існують важливі відмінності.
Сполучники
Сполучники – це службові слова, які не мають лексичного значення, тобто вони не називають предметів, ознак чи дій. Їх основна функція – поєднувати однорідні члени речення, прості речення у складному та частини складного речення.
За значенням сполучники поділяються на:
* з’єднувальні (і, та, також, причому, до того ж);
* розділові (або, чи, то… то, чи… чи, або… або);
* протиставні (але, однак, зате, проте, все ж таки);
* причинові (тому що, бо, оскільки);
* часові (коли, поки, після, доки);
* цільові (щоб, аби, з тим щоб);
* умовні (якщо, коли, якби);
* допустові (хоч, дарма що);
* слідчо-часові (так що, отож).
Сполучники не є членами речення, тому їх не можна замінити іншою частиною мови. Також вони не можуть ставити до себе питання.
Сполучні слова
Сполучні слова, на відміну від сполучників, є повнозначними словами і мають лексичне значення. Вони поєднують частини речення або речення між собою, але при цьому виступають членами речення і виконують ту саму синтаксичну роль. Найчастіше сполучними словами виступають:
* займенники (хто, що, який, котрий);
* прислівники (коли, де, куди, як);
* займенниково-прислівникові слова (тому що, так що, щоб).
Слова, які виконують роль сполучних слів, не завжди можна замінити іншою частиною мови. У реченні, як правило, виділяються як другорядні члени речення.
Порівняльна таблиця
Для наочності нижче наведено порівняльну таблицю між сполучниками і сполучними словами:
| Ознака | Сполучники | Сполучні слова |
|—|—|—|
| Граматична основа | Службові слова | Повнозначні слова |
| Лексичне значення | Відсутнє | Присутнє |
| Синтаксична роль | Не є членами речення | Є членами речення |
| Замінність | Не замінюються | Можуть замінюватися |
| Виділення в реченні | Не виділяються | Виділяються комами або іншими розділовими знаками |
Сполучники і сполучні слова мають різну граматичну природу і виконують схожі функції – поєднують частини речення або речення між собою. Проте між ними існують важливі відмінності, які полягають в їх лексичному значенні, синтаксичній ролі та можливості заміни іншими частинами мови.
Запитання 1: Роз'ясніть різницю між сполучником і сполучним словом.
Відповідь:
Сполучники та сполучні слова — це службові частини мови, які використовуються для зв'язку слів, словосполучень, речень і частин складного речення. Однак між ними існують важливі відмінності:
- Сполучники з'єднують однорідні члени речення або прості речення в складному реченні, але самі не є членами речення. Наприклад: "і", "а", "але", "та", "чи".
- Сполучні слова сполучають підрядну частину складнопідрядного речення з головною, одночасно виконуючи в підрядній частині роль члена речення. Наприклад: "що", "щоб", "як", "який".
Запитання 2: Як визначити, яка частина мови перед нами — сполучник чи сполучне слово?
Відповідь:
Щоб розрізнити сполучники та сполучні слова, потрібно поставити до слова запитання. Якщо можна поставити запитання, то перед нами сполучне слово. Якщо запитання поставити неможливо — це сполучник.
Наприклад:
- "Що ж ти хотів сказати?" – можна поставити запитання, отже "що" – сполучне слово.
- "Він не тільки талановитий, а й працьовитий" – запитання поставити не можна, отже "а" – сполучник.
Запитання 3: Наведіть приклади поширених сполучників і сполучних слів.
Відповідь:
Сполучники:
- З'єднувальні: і, а, та, та й, ні-ні
- Протиставні: але, проте, однак
- Розділові: чи, або, чи…чи.
Сполучні слова:
- Підрядні з'ясувальні: що, щоб, як
- Підрядні допустові: хоч, хоча, незважаючи на те що
- Підрядні умовні: якщо, якби
- Підрядні часові: коли, поки, доки
Запитання 4: Чи можуть сполучні слова виконувати роль сполучників?
Відповідь:
У деяких випадках сполучні слова можуть виконувати роль сполучників у складносурядних реченнях. Так відбувається, коли речення не розмежовується на головне і підрядне. У такому випадку сполучне слово вживається на початку речення і є засобом зв'язку між рівноправними простими реченнями.
Наприклад: "Що ми тут робимо, що балакаємо?" (що – сполучне слово, яке у даному випадку виконує роль сполучника).
Запитання 5: Чим відрізняється союзне слово від сполучного слова?
Відповідь:
Союзні та сполучні слова схожі тим, що сполучають частини речення. Однак між ними є важливі відмінності:
- Союзні слова виконують в основному синтаксичну функцію, утворюючи підрядну частину складнопідрядного речення. Вони не належать до жодного члена речення.
- Сполучні слова є одночасно засобом зв'язку і членом речення в підрядній частині.
