“Мама-Марія”: Символ віри, надії та любові
У світі повноцінного літературного українського буття “Мама-Марія” Григорія Лютого стоїть окремо – це перший поетичний роман, створений на Запорізькій землі на початку ХХІ століття. Роман-портрет, роман-сповідь, роман-пісня, роман-хвала.
Портрет діамантної душі
Віршований роман оповідає про життя Марії – жінки зі звичайним, однак неординарним життям, наповнену вірою, надією і любов’ю. Поет розкриває її кришталеві риси характеру, її невичерпне добро, душевне світло і силу, незламну волю, життєву мудрість, а головне – материнську безмежну любов. Григорій Лютий тонко, ніжно, сумлінно пише про життєвий шлях, заощаджуючи кожну деталь, що не обходить навіть найдрібніших деталей, завдяки чому читач живе, дихає, переживає разом із героїнею – і радість, і сум, і горе, і благодать. Картина життя матері Марії стає не просто правдою однієї долі, а символом – образом долі української, України і прийдешніх поколінь.
Гомін маминої пісні
Григорій Лютий умудрився поєднати в романі прозове оповідання з віршованим, надаючи особливу ритмічність і мелодійність розповіді. Читання “Мами-Марії” супроводжується наче чарівною народною музикою, здається, почути спів солов’я і шелест трав. Навіть такий скорботний вірш, як прощання Марії з померлим сином, викликає не холодочком жаху, а легким притихлим щемом. Тому що не смерть – головна тема роману, а віра в воскресіння, надія на відродження і, звісно ж, любов.
Ода вірі
У Григорія Лютого віра – це вже не просто поняття чи вчення, це щось живе, конкретне і відчутне. Справжня віра, що здатна вчинити дива, – нехай не на матеріальному, а на духовному рівні.
Гімн сонячній надії
Надія у “Мамі-Марії” під стать віри – надійною опорою в найважчих обставинах. Надія, як і віра, порятує життя, допомагає перенести горе і біль.
Славень вічної любові
Любов – великий дар Божий. Вона може все: піднімати з пороху, вести за собою, оживляти мертві душі, оздоровлювати, очищати, освячувати. Любов – це головна зброя проти будь-якого зла. Материнська любов – зокрема. Вона ніколи не очікує вдячності, ніколи не просить відплати, ніколи не розчаровується. Вона незрадлива і всепрощаюча. Вона любить просто тому, що любить. І допомагає вистояти, навіть коли здається, що сили вже закінчуються.
Висновок
Роман Григорія Лютого “Мама-Марія” – це данина величезної поваги і любові до наших матерів, до жінки-берегині, яка і в найскрутніші часи дає нам стійкість, сміливість і надію. Роман назавжди залишить яскравий слід у серці читача, зарядить його енергією і надією, а також, дасть найважливіші уроки життя.
Часто задаються питання:
- Який стиль написання роману “Мама-Марія”?
- Які головні теми розкриваються в романі?
- Чим унікальний роман Григорія Лютого?
- Яке значення має роман “Мама-Марія” в українській літературі?
- Які морально-етичні уроки можна винести з роману?