Гліциновий рецептор: все, що ви повинні знати
Гліциновий рецептор – один з найрозповсюдженіших гальмівних рецепторів в центральній нервовій системі (ЦНС). Він може бути активований кількома простими амінокислотами, такими як власне гліцин, β-аланін та таурин, і може бути селективно блокований високоафінним антагоністом стрихніном. Гліциновий рецептор відіграє важливу роль у регулюванні синаптичної передачі в ЦНС, і його дисфункція пов'язана з низкою неврологічних захворювань.
Гліциновий рецептор: структура і функція
Гліциновий рецептор належить до родини лігандно-контрольованих іонних каналів. Рецептори цієї родини складаються з п'яти субодиниць, які формують центральну пору рецептора, при цьому кожна субодиниця складається з чотирьох α концентричних сегментів. До складу гліцинового рецептора входять чотири альфа-субодиниці (α1-4) і одна β-субодиниця. У дорослих гліциновий рецептор існує в формі гетеромерного α1β-рецептора, який, за різними даними, може складатися з трьох α1 та двох β-субодиниць, або з чотирьох α1 та однієї β-субодиниці.
α1-субодиниці можуть незалежно (без участі β) формувати повнофункціональний гомопентамерний гліциновий рецептор у гетерогенних експресуючих системах в ооцитах Xenopus laevis або в культурах клітин ссавців, і такі гомопентамерні рецептори дозволяють виконувати весь спектр досліджень фармакокінетичних та фармакодинамічних властивостей іонного каналу рецептора.
Гліциновий рецептор є хлорид-селективним каналом, що означає, що він дозволяє іонам хлору вільно проходити через свою пору. Коли гліцин зв'язується з рецептором, він викликає відкриття каналу, що призводить до входу хлорид-іонів у нейрон. Це призводить до гіперполяризації нейрона, що робить його менш збудливим.
Фармакологія гліцинового рецептора
Гліциновий рецептор є мішенню для ряду лікарських препаратів, які використовуються для лікування різноманітних неврологічних захворювань. Наприклад, препарат стрихнін є антагоністом гліцинового рецептора, який блокує його активацію гліцином. Стрихнін використовується для лікування отруєння барбітуратами, оскільки він може запобігти пригніченню дихання, викликаному цими препаратами.
Іншим препаратом, який діє на гліциновий рецептор, є золпідем. Золпідем є агоністом гліцинового рецептора, що означає, що він активує рецептор, так само як і гліцин. Золпідем використовується для лікування безсоння, оскільки він може викликати сонливість і розслаблення.
Роль гліцинового рецептора в патології
Дисфункція гліцинового рецептора пов'язана з низкою неврологічних захворювань. Наприклад, мутації в гені, що кодує α1-субодиницю гліцинового рецептора, є причиною спадкового захворювання – гліцинової енцефалопатії. Гліцинова енцефалопатія характеризується м'язовою слабкістю, гіпотонією та судомами.
Іншим захворюванням, пов'язаним з дисфункцією гліцинового рецептора, є шизофренія. Дослідження показали, що у людей з шизофренією часто спостерігається зниження рівня гліцинового рецептора в ЦНС. Це може призводити до порушення синаптичної передачі та викликати симптоми шизофренії, такі як галюцинації, маячні ідеї та порушення мислення.
Висновки
Гліциновий рецептор є одним з найважливіших гальмівних рецепторів в ЦНС. Він відіграє важливу роль у регулюванні синаптичної передачі та його дисфункція пов'язана з низкою неврологічних захворювань. Дослідження гліцинового рецептора можуть допомогти в розробці нових методів лікування цих захворювань.
Запитання, що часто задаються
- Яка структура гліцинового рецептора?
- Як діє гліциновий рецептор?
- Які препарати діють на гліциновий рецептор?
- Які захворювання пов'язані з дисфункцією гліцинового рецептора?
- Які перспективи лікування захворювань, пов'язаних з дисфункцією гліцинового рецептора?
