Яка відповідь є правильною?
- Біопсію печінки
- МРТ печінки
- Транзієнтну еластографію
- NALFD Fibrosis Score (NFS)
Вторине оцінювання ризику фіброзу печінки
Підвищений ризик фіброзу печінки є серйозною проблемою, яку необхідно вчасно виявляти та контролювати. Одним із методів вториного оцінювання ризику фіброзу печінки є використання шкали FIB-4. Якщо показник на цій шкалі перевищує 1,3, це свідчить про підвищений ризик наявності фіброзу. У таких випадках рекомендовано провести додаткове обстеження для більш точного визначення стану печінки.
Одним із можливих методів обстеження є транзієнтна еластографія. Цей метод полягає в проведенні ультразвукового дослідження печінки, під час якого вимірюється її еластичність. Це допомагає визначити ступінь фіброзу та визначити подальші тактики лікування.
Хоча біопсія печінки є “золотим стандартом” для встановлення діагнозу фіброзу, вона є інвазивною процедурою, яка супроводжується ризиком ускладнень. Тому вона рідко рекомендується як перше обстеження при підозрі на фіброз печінки.
МРТ печінки також може бути ефективним методом для оцінки фіброзу. Вона дозволяє отримати детальне зображення внутрішніх органів і виявити зміни структури печінки, включаючи фіброз.
NALFD Fibrosis Score (NFS) – це ще один метод оцінки фіброзу печінки, який включає в себе ряд клінічних та лабораторних параметрів для визначення ризику фіброзу. Цей метод може бути особливо корисним у пацієнтів з неалкогольним жировим захворюванням печінки.
Отже, у випадках, коли показник шкали FIB-4 перевищує 1,3, рекомендовано провести транзієнтну еластографію для отримання більш точної інформації щодо ризику фіброзу печінки.
