Старий Завіт
Біблія – це святе письмо для християн та юдаїзму, яке складається з двох частин: Старого та Нового Завіту. Старий Завіт містить книги, написані на івриті, а його створення припадає на тривалість близько 1000 років, від 15 століття до 4 століття до нашої ери.
Новий Завіт
Новий Завіт є другою частиною Біблії і містить книги, які були написані від 1 до 2 століття нашої ери. Він просуває християнські вірування та розповідає про життя та вчення Ісуса Христа.
Часові рамки укладання Біблії
Старий Завіт
Створення Старого Завіту почалося приблизно в 15 столітті до нашої ери та завершилось у 4 столітті до нашої ери. Процес складання цієї частини Біблії був тривалим та включав різних авторів та редакторів, які працювали протягом цього часу.
Новий Завіт
Новий Завіт, у свою чергу, був написаний від 1 до 2 століття нашої ери. Ця частина Біблії складається з 27 книг, які були написані різними апостолами та священиками християнської церкви.
Спільність Біблії як єдиного цілого
Незважаючи на те, що Старий та Новий Завіти були укладені у різні періоди часу, вони разом утворюють єдине ціле – Біблію. Ця книга є основою віри для мільйонів людей по всьому світу та містить різноманітні відомості та вчення, які просвітлюють та надихають.
Висновок
Укладання Біблії тривалося протягом сотень років, що в результаті привело до створення цієї унікальної та значущої книги для багатьох віруючих у всьому світі. Її поділ на дві частини, Старий та Новий Завіти, свідчить про те, що християнська віра поєднує в собі традиції юдаїзму та нові віровчення, які прийшли разом з Ісусом Христос.
