Сонце Руїни: Іван Мазепа та його роль у доленосний період української історії
Козацькі гетьмани, які правили Україною в XVII-XVIII століттях, увійшли в історію своїми видатними діяннями та складними долями. Серед них особливе місце займає Іван Мазепа, якого в народі називали “Сонцем Руїни”. Його життя та правління стали яскравим відображенням бурхливих подій тієї епохи й досі залишаються предметом дискусій та наукових досліджень.
Ранні роки та кар’єра
Іван Мазепа народився близько 1640 року в селі Мазепинці, що нині розташоване в Полтавській області. Його батько, Степан Мазепа, був дрібним шляхтичем. Мати, Марія Мокієвська, походила з роду козацької старшини.
У юності Іван Мазепа здобув хорошу освіту, вміло володів латинською та польською мовами. Набуті ним знання і прагнення до науки разом із природними здібностями дозволили йому досягти значних успіхів у державній службі.
С свою кар’єру Мазепа розпочав як писар при дворі гетьмана Івана Самойловича. Згодом він заслужив довіру гетьмана і став його близьким помічником. У 1687 році, після усунення Самойловича з посади, Мазепа був обраний генеральним осавулом Лівобережної України.
Гетьманство
У 1687 році, після смерті гетьмана Івана Мазепи, його було обрано гетьманом Лівобережної України. Він продовжив політику свого попередника щодо зміцнення гетьманської влади та розширення автономії Гетьманщини.
За правління Мазепи відбулося значне економічне та культурне піднесення Лівобережної України. Він сприяв розвитку міст, освіти та книгодрукування. За його підтримки було засновано Чернігівський колегіум, де викладалися богослов’я, філософія, граматика, риторика та математика.
Відносини з Москвою
Одним із ключових напрямків політики Мазепи було підтримання союзних відносин з Московським царством. Він неодноразово брав участь у військових походах на боці Москви, зокрема, у війні з Османською імперією у 1686-1699 роках.
У той же час Мазепа прагнув до розширення автономії Гетьманщини та обмеження впливу Москви в українських справах. Це призводило до напруженості у відносинах між гетьманом та російським урядом.
Перехід на бік шведів
На початку XVIII століття розпочалася Північна війна між росією та Швецією. Спочатку Мазепа дотримувався нейтралітету, але згодом уклав союз з шведським королем Карлом XII.
Таке рішення було зумовлене декількома причинами. Мазепа був незадоволений посиленням московського контролю над Гетьманщиною, а також не вірив у перемогу росії у війні зі Швецією. Він сподівався, що союз зі шведами дозволить йому відновити незалежність України.
У 1708 році шведська армія вторглася в Україну. Мазепа приєднався до Карла XII і разом з ним взяв участь у Полтавській битві. Однак шведські війська зазнали нищівної поразки, і Мазепа разом з Карлом XII був змушений відступити до Османської імперії.
Смерть і спадщина
Помер Іван Мазепа у 1709 році в Бендерах. Його тіло було перевезено до Румунії і поховано у Галаці. Пізніше його останки були перенесені на Україну і перепоховані у Батурині, столиці Гетьманщини за часів його правління.
Фігура Івана Мазепи є одним із найяскравіших і найсуперечливіших образів в українській історії. Його називали “Сонцем Руїни” за ті лиха, які Україна зазнала під час його гетьманства. Водночас він був освіченим меценатом, який сприяв розвитку науки та культури.
Стосунки Мазепи з Москвою, перехід на бік шведів та подальша доля гетьмана донині викликають багато дискусій. Його постать є символом як зрадницького, так і патріотичного діяння, і продовжує залишатися предметом пильної уваги істориків та політиків.
Запитання 1: Хто з українських гетьманів отримав прізвисько "Сонце Руїни"?
Відповідь: Юрій Хмельницький
Запитання 2: Чому Юрія Хмельницького називають "Сонцем Руїни"?
Відповідь: Це прізвисько походить від відомого висловлювання: "Юрій Хмельницький – сонце, а Петро Дорошенко – місяць". Воно відображає думку про те, що гетьманування Юрія Хмельницького було яскравим періодом розквіту Гетьманщини, в той час як період правління Петра Дорошенка був відносно слабшим.
Запитання 3: Який період в історії України називають "Руїною"?
Відповідь: "Руїна" – це період політичної нестабільності та міжусобиць в Україні з 1657 по 1687 роки, під час якого на території країни існувало кілька гетьманатів, які боролися за владу.
Запитання 4: Якою була політика Юрія Хмельницького під час його гетьманування?
Відповідь: Юрій Хмельницький проводив проросійську політику, спрямовану на відновлення союзу з росією, втраченого його батьком, гетьманом Богданом Хмельницьким. Він уклав Переяславський договір, який підпорядковував Україну Московському царству. Ця політика викликала невдоволення серед українського козацтва та населення, що призвело до його зречення від влади.
Запитання 5: Якими були наслідки правління Юрія Хмельницького?
Відповідь: Незважаючи на те, що правління Юрія Хмельницького було відносно коротким (1659-1663), воно мало значний вплив на історію України. Його проросійська політика поглибила внутрішній розкол в українському суспільстві та сприяла початку "Руїни". Крім того, підписання Переяславського договору стало передумовою до поступового обмеження української автономії та входження України до складу Російської імперії в кінці XVIII століття.
