Після смерті Олега київським князем став Ігор, його малолітній син. Ігореві на той час було всього чотири роки, тому замість нього правила його мати, княгиня Ольга.
Ольга була розумною та рішучою жінкою. Вона помстилася древлянам за вбивство свого чоловіка та здійснила важливу адміністративну реформу, що ввела систему погостів і уроків.
Після того, як Ігор досяг повноліття, він взяв владу в свої руки. Ігор був хоробрим воїном і здійснив кілька успішних походів, але загинув у поході на древлян у 945 році.
Наступним київським князем став Святослав, син Ігоря. Святослав був одним із найуспішніших воїнів у давньоруській історії. Він здійснив багато успішних походів і значно розширив кордони Київської Русі.
Святослав загинув у битві на порогах Дніпра у 972 році. Після його смерті київським князем став його син Ярополк. Однак брати Ярополка, Олег і Володимир, оскаржили його владу. У результаті міжусобної боротьби за владу переміг Володимир, який і став київським князем у 980 році.
Володимир був визначним правителем. Він прийняв християнство як державну релігію, значно зміцнив Київську Русь і зробив її однією з найпотужніших держав у Європі.
Володимир помер у 1015 році. Після його смерті київським князем став його син Святополк. Однак Святополк був слабким і нерішучим правителем, і його влада тривала недовго. У 1019 році він був убитий Ярославом Мудрим, ще одним сином Володимира.
Ярослав Мудрий був одним із найвидатніших правителів часів Київської Русі. Він був мудрим, освіченим і побожним правителем. Ярослав уклав перший писаний звід законів на Русі, укріпив кордони держави і підняв її авторитет на міжнародній арені.
Ярослав Мудрий помер у 1054 році. Після його смерті київським князем став його син Ізяслав. За Ізяслава почався період усобиць та міжусобних воєн за київський престол, що тривав аж до середини XIII століття.
Київський князь після смерті Святослава Ігоровича
Святослав Ігорович, київський князь з 945 по 972 роки, загинув у бою з печенігами у 972 році. Після його смерті київський престол посів його старший син Ярополк Святославич.
Ярополк правил Київською Руссю з 972 по 980 роки. Його правління було відзначено боротьбою з братами за владу. У 977 році він захопив у полон і вбив свого другого брата Олега Святославича, князя древлян. Через два роки він здійснив похід проти третього брата, Володимира Святославича, який був князем Новгорода. Володимир утік до варягів, але вже наступного року повернувся з військом і в битві біля Білгорода-Київського розбив Ярополка.
Володимир Святославич, також відомий як Володимир Великий, став київським князем у 980 році. Він правив Київською Руссю до 1015 року. Правління Володимира було одним із найважливіших в історії Київської Русі. Він здійснив велику військову реформу, створивши дружину з талановитих воєвод. Також він сприяв розбудові державного управління та прийняв християнство в 988 році.
Після смерті Володимира у 1015 році київським князем став його син Святополк Окаянний, який правив лише один рік. Після його смерті у 1016 році почалася міжусобна війна між його братами. Переможцем вийшов Ярослав Мудрий, який став київським князем у 1019 році.
Ярослав Мудрий, також відомий як Ярослав I, був одним із найвидатніших київських князів. Він правив до 1054 року і прославився як успішний державний діяч і будівничий. За його правління Київська Русь досягла вершини своєї могутності. Він здійснив численні військові походи, розширивши територію держави, і провів важливі внутрішні реформи, що сприяли розвитку культури та освіти на Русі.
Думки експертів
Ім'я експерта: Іван Котляревський, професор історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Питання: Хто став київським князем після смерті?
Відповідь:
Після смерті київського князя не одразу призначався новий. Натомість, відбувався період міжкнязівської боротьби, який міг тривати від кількох місяців до кількох років. Під час цього періоду різні князі намагалися захопити контроль над Києвом і придбати титул київського князя.
Наприклад, після смерті князя Ігоря у 945 році, його вдова, княгиня Ольга, керувала Київською Руссю як регентка при малолітньому синові Святославі. Однак лише у 964 році, коли Святослав досяг повноліття, він офіційно став київським князем.
Іншим прикладом є період після смерті князя Ярослава Мудрого у 1054 році. Його сини, Ізяслав, Святослав та Всеволод, боролися за контроль над Києвом, що призвело до тривалої і кривавої міжусобної війни. Лише у 1073 році, після смерті Святослава та Ізяслава, Всеволод став одноосібним київським князем.
Таким чином, не було чіткої процедури призначення київського князя після смерті його попередника. Зазвичай відбувався період міжкнязівської боротьби, в результаті якої один із князів здобував перемогу і ставав київським князем.
Відповіді на питання
Запитання 1: Хто став київським князем після смерті Володимира Великого?
Відповідь: Після смерті Володимира Великого у 1015 році київським князем став його старший син Святополк I Окаянний.
Запитання 2: Хто став київським князем після смерті Святополка I Окаянного?
Відповідь: Після смерті Святополка I Окаянного у 1019 році київським князем став його молодший брат Ярослав Мудрий.
Запитання 3: Хто став київським князем після смерті Ярослава Мудрого?
Відповідь: Після смерті Ярослава Мудрого у 1054 році київським князем став його старший син Ізяслав I Ярославич.
Запитання 4: Хто став київським князем після смерті Ізяслава I Ярославича?
Відповідь: Після смерті Ізяслава I Ярославича у 1078 році київським князем став його молодший брат Святослав II Ярославич.
Запитання 5: Хто став київським князем після смерті Святослава II Ярославича?
Відповідь: Після смерті Святослава II Ярославича у 1076 році київським князем став його двоюрідний дядько Всеволод I Ярославич.
