Відмінності між спільною сумісною власністю та спільною частковою власністю
У праві власності розрізняють два основні види спільної власності: сумісну та часткову. Обидва ці види мають свої особливості, які випливають з їхньої правової природи.
Спільна сумісна власність характеризується тим, що кожен із співвласників володіє часткою в праві власності на майно, але не має закріпленого за собою конкретного майна чи його частини. Всі співвласники спільно володіють і користуються цим майном, виконують свої обов’язки, пов’язані з ним, і мають рівні права у його управлінні.
Головною особливістю спільної сумісної власності є презумпція рівності часток співвласників (ст. 361 Цивільного кодексу України). Якщо у правовстановчому документі не зазначено інше, вважається, що частки співвласників є рівними.
Крім того, спільна сумісна власність виникає у випадках, передбачених законом, наприклад, у разі спільного набуття майна подружжям, спадкування майна кількома особами, створення спільної діяльності без утворення юридичної особи тощо.
Спільна часткова власність є таким видом спільної власності, при якому кожному із співвласників належить визначена частка у праві власності на майно. Співвласники володіють, користуються і розпоряджаються своїми частками самостійно, без згоди інших співвласників.
Основною особливістю спільної часткової власності є те, що співвласники мають визначені частки в майні. Ці частки можуть бути як рівними, так і нерівними. Розмір частки співвласника встановлюється правовстановлюючим документом (наприклад, договором, свідоцтвом про право на спадщину) або рішенням суду.
Спільна часткова власність виникає у випадках, передбачених законом або договором, наприклад, у разі внесення різними особами внесків до створення спільної майнової маси, придбання майна за рахунок різних джерел фінансування тощо.
Порівнюючи спільну сумісну та спільну часткову власність, можна виділити такі основні відмінності:
* Співвласність на майно:
* Сумісна: співвласники володіють та користуються майном спільно, не маючи окремих часток.
* Часткова: співвласники мають визначені частки у майні, якими володіють, користуються та розпоряджаються самостійно.
* Розмір часток співвласників:
* Сумісна: частки співвласників зазвичай вважаються рівними.
* Часткова: частки співвласників можуть бути як рівними, так і нерівними.
* Виникнення спільної власності:
* Сумісна: за законом або внаслідок певних дій (наприклад, спільне набуття майна).
* Часткова: за законом або договором.
* Розпорядження майном:
* Сумісна: співвласники розпоряджаються майном спільно, за згодою всіх співвласників.
* Часткова: кожен співвласник розпоряджається своєю часткою самостійно, без згоди інших співвласників.
* Переважне право покупки:
* Сумісна: переважне право покупки на майно надається іншим співвласникам.
* Часткова: переважне право покупки на частку співвласника надається іншим співвласникам лише у випадках, передбачених законом.
Крім того, існують й інші, менш значущі відмінності між спільною сумісною та спільною частковою власністю. Вибір того чи іншого виду спільної власності залежить від конкретних обставин і потреб співвласників.
Запитання 1: Чим відрізняються права та обов'язки співвласників у спільній сумісній та спільній частковій власності?
Відповідь:
У спільній сумісній власності всі співвласники мають рівні права та обов'язки щодо всієї спільної речі. Кожен може володіти, користуватися та розпоряджатися своєю часткою без згоди інших. У разі відчуження частки одному із співвласників, інші мають переважне право на її придбання.
У спільній частковій власності кожен співвласник має певну визначену частку у праві власності на спільну річ. Кожен може вільно розпоряджатися своєю часткою, але користуватися і володіти ним можна лише з урахуванням прав інших співвласників. Розмір частки визначає обсяг прав і обов'язків кожного співвласника.
Запитання 2: Яким чином здійснюється управління спільною сумісною та спільною частковою власністю?
Відповідь:
У спільній сумісній власності всі рішення щодо спільної речі приймаються спільно, за згодою всіх співвласників. У разі неможливості досягти згоди, будь-який із співвласників може звернутися до суду.
У спільній частковій власності рішення щодо спільної речі приймаються більшістю голосів співвласників. При цьому частка кожного співвласника визначає кількість його голосів. В управлінні спільною власністю можуть брати участь усі співвласники незалежно від розміру їх частки.
Запитання 3: Як можна припинити спільну сумісну та спільну часткову власність?
Відповідь:
Спільна сумісна власність припиняється в таких випадках:
- за згодою всіх співвласників;
- у порядку поділу спільної речі;
- на підставі рішення суду на вимогу одного або кількох співвласників;
- у разі звернення стягнення на частку одного із співвласників.
Спільна часткова власність припиняється в таких випадках: - за згодою всіх співвласників;
- у порядку виділу частки одного із співвласників;
- у разі звернення стягнення на частку одного із співвласників;
- у разі набуття усієї спільної речі одним із співвласників.
Запитання 4: Які наслідки виходу одного із співвласників із спільної сумісної власності?
Відповідь:
У спільній сумісній власності вихід одного із співвласників призводить до розірвання спільної власності. Частка цього співвласника переходить до інших співвласників у рівних частках. Якщо один із співвласників має переважне право на придбання частки, він отримує компенсацію від інших співвласників за її вартість.
Запитання 5: Як розподіляється прибуток від спільної сумісної та спільної часткової власності?
Відповідь:
У спільній сумісній власності прибуток від спільно використовуваної речі розподіляється між співвласниками в рівних частках. У спільній частковій власності прибуток розподіляється пропорційно до часток співвласників, визначених правовстановлюючим документом.
