Яка відповідь є правильною?
- Інгаляційні кортикостероїди (ІКС)
- Антилейкотриєнові препарати
- Метилксантини
- Пролонговані β2-агоністи
Базисна терапія бронхіальної астми: препарати, яких слід уникати
Бронхіальна астма — це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, що викликає періодичне звуження бронхів, хрипи, задишку та кашель. Лікування астми спрямоване на зменшення запалення та розширення дихальних шляхів для полегшення дихання. Базисна терапія передбачає регулярне застосування препаратів, які діють довго та запобігають нападам астми. Але важливо знати, що деякі препарати не слід використовувати в рамках базисної терапії.
Основні принципи базисної терапії
Мета базисної терапії полягає в тому, щоб:
* Зменшити запалення в дихальних шляхах
* Розширити дихальні шляхи
* Запобігти нападам астми
* Поліпшити функцію дихальної системи
* Знизити частоту звернень до лікаря та госпіталізацій
Препарати, які зазвичай використовуються в базисній терапії астми, поділяються на два основні класи:
* Інгаляційні кортикостероїди (ІКС): Потужні протизапальні препарати, які пригнічують запалення, що викликає симптоми астми.
* Модифікатори лейкотрієнів: Препарати, які блокують дію лейкотрієнів, речовин, що викликають звуження дихальних шляхів.
Препарати, яких слід уникати в базисній терапії астми
Важливо відзначити, що не всі лікарські засоби підходять для базисної терапії астми. Наступні препарати НЕ слід використовувати як базисну терапію:
* Антилейкотриєнові препарати: Хоча ці препарати ефективні в лікуванні астми, вони не призначені для довгострокового використання в рамках базисної терапії.
* Метилксантини: Ці препарати (наприклад, теофілін) розширюють дихальні шляхи, але мають численні побічні ефекти та не рекомендуються для регулярного застосування.
* Пролонговані β2-агоністи: Ці препарати (наприклад, сальметерол, формотерол) швидко знімають симптоми астми, але не мають протизапальних властивостей і не підходять для тривалого використання.
Чому ці препарати слід уникати
Антилейкотриєнові препарати, метилксантини та пролонговані β2-агоністи можуть забезпечувати тимчасове полегшення, але вони не ефективні для довгострокового контролю астми. Базисна терапія покликана запобігати нападам астми, ремоделюванню дихальних шляхів і пов’язаним з астмою ускладненням. Препарати, перелічені вище, не відповідають цим вимогам і можуть бути шкідливими, якщо їх застосовувати неправильно.
Наслідки застосування заборонених препаратів
Застосування препаратів, які не підходять для базисної терапії, може мати серйозні наслідки, зокрема:
* Погіршення контролю астми
* Напади астми, що важко піддаються лікуванню
* Залежність від швидкопровідних препаратів
* Пошкодження дихальних шляхів та інші ускладнення
Висновок
Правильний підбір препаратів для базисної терапії астми має вирішальне значення для контролю симптомів і запобігання ускладненням. Антилейкотриєнові препарати, метилксантини та пролонговані β2-агоністи не слід використовувати як препарати тривалої дії для базисної терапії. Ефективна та безпечна базисна терапія включає інгаляційні кортикостероїди та інші препарати, призначені для лікування астми.
Часто задавані питання
1. Які препарати слід використовувати в базисній терапії астми?
2. Чому антилейкотриєнові препарати не слід використовувати як базисну терапію?
3. Які побічні ефекти метилксантинів при тривалому застосуванні?
4. Чому пролонговані β2-агоністи не підходять для базисної терапії?
5. Які наслідки застосування невідповідних препаратів для базисної терапії астми?
